Шрифтова деколонізація починається, але без участі простих користувачів вона не досягне успіху.
Шрифти – це одяг для інформації. Без відповідного одягу не можна піти на роботу, на вечірку, у спортзал чи в магазин. А без шрифтів неможливо читати. Також без шрифтів не можливий: брендинг, реклама, переписка, інтерфейси, освіта, новини, дорожні знаки.
Це текстова версія благодійної лекції для марафону Креативної Практики. Вони щодня публікують безкоштовні лекції та майстер-класи від експертів креативної індустрії, які діляться корисними знаннями та закликають глядачів робити благодійні внески на користь фондів, які допомагають Україні. Всі посилання в кінці тексту.
Чому шрифти важливі?
Прості люди не думають про шрифти, хоча вони впливають на кожного. Лише дизайнери усвідомлюють вплив шрифтів, а всі інші переносять його підсвідомо. Одягу більше пощастило з видимістю.
Окрім можливості читати, шрифти передають характер, стиль, настрій та естетику.
Акцидентні шрифти привертають увагу, вражають, створюють образ. Їх можна побачити на плакатах, заголовках, логотипах. Вони як традиційне вбрання, військова форма, костюми клоунів чи аніматорів.
Текстові шрифти просто допомагають читати. Вони як практичний одяг для роботи, дому, пробіжки.
Уявіть, що українці під час війни купують базовий одяг в росії. Це було б дивно. А шрифти з росії купують постійно! Інколи це відбувається непомітно, через підписку на Adobe CC, чи інші сервіси, частиною яких є російські шрифти.
Багатогранна російська колонізація
Сучасні розвинені імперії пропонують світу сильні якісні рішення: комп’ютери, інтернет, смартфони. А що пропонує імітаційна псевдоімперія, яка завжди когось доганяє, всім погрожує і живе минулим?
Попсу, шансон, телебачення, ВКонтакте, ютуб, російський реп. Разом із російськими продуктами передаються їх норми й цінності.
Шрифти – такий самий продукт, як одяг, музика і книжки!
Шрифтова колонізація, як і будь-яка інша, відбувається постійно, і одразу на багатьох рівнях: економічний рівень, рівень історії та культури, рівень писемності.
Розглянемо методи шрифтової деколонізації на всіх рівнях – шрифтовий патріотизм на практиці.
1. Економічна шрифтова деколонізація
Не дивлячись на стрімкий розвиток українського шрифтового дизайну, який почався з часів Революції Гідності, попри готовність українців платити за музику і програми і, навіть, купувати шрифти, наше суспільство досі не може у повній мірі зрозуміти, що шрифти теж мають авторів. Ось яскраві приклади цього нерозуміння:
Російський шрифт на формі українських футболістів
Російський шрифт у рекламі військових облігацій для підтримки ЗСУ
Російський шрифт у логотипі першої української YouTube-премії «Паляниця Awards»
Російський шрифт у рекламі компанії «Нафтогаз України»
Російський шрифт в соцмережах офісу Президента України
Російський шрифт в рекламі Укрпошти
Російський шрифт у рекламі української політичної партії
Російський шрифт на обкладинці книжки «Мальована історія Незалежності України»
Російський шрифт в українських мемах у Твіттері
Одинадцять російських шрифтів у дизайні українських банкнот
Шрифтова русофобія Національному Банку України була настільки недостатньою, що наші гривні носять на собі аж 11 російських шрифтів різного стилю, один з яких піратський і дуже неякісний. Цікаву історію про піратські шрифти на гривнях можна почитати у блозі Rentafont (платформа український шрифтів).
Ну а книжки про українську історію чи вивіски на владних будівлях мають не просто обходитися без російських шрифтів, а обирати виключно українські шрифти!
Я впевнений, що дизайнери, які це робили, не хотіли спонсорувати росію. Просто вони брали ті шрифти, до яких вони звикли, навіть не знаючи, що є інші, аналогічні, але українські, або шрифти з країн, які на нас не нападали!
Звичка українців думати, що всі шрифти з кирилицею робляться в росії – ідеальний приклад м’якого непомітного впливу. Імперії існують заради розповсюдження своєї версії нормальності, своїх звичок.
Хто створює українські шрифти?
Росія тримала монополію по кирилиці раніше, у 90-ти і нульові роки. Тоді було кілька великих російських шрифтових студій, проти однієї маленької української (2D Typo). Росіяни збирали шрифти з усіх колишніх радянських республік і продавали під своїми брендами (ПараТайп чи Студія Лєбєдєва). І наші автори охоче співпрацювали з ними.
До війни українцям часто було не до патріотизму. Тільки завдяки кільком нашим дизайнерам шрифтів: Андрію Шевченку, Віктору Харику, Геннадію Заречнюку, Дмитру Растворцеву, Кирилу Ткачову та Лук’яну Турецькому українські шрифти не змішалися з російськими.
Ці автори розуміли, що треба робити шрифти в українському стилі і для України. І на експорт, звісно, також. Вони стали прикладом для інших. У шрифтовий дизайн почали приходити нові люди. Ми вже маємо цілу шрифтову сотню. І це не тільки хлопці, дівчата теж роблять українські шрифти. Також з’явилися українські шрифтові курси і шрифтові магазини, найбільшим з яких є Rentafont.
Коли якоюсь справою займаються люди різного віку і статі, коли є де навчатися і де заробляти, цю справу вже можна назвати професією. Український шрифтовий дизайн – не хобі для одиниць, як було раніше, а повноцінна професія!
Звідки взявся цей розвиток? Під час Революції Гідності актуалізувалося питання візуальної ідентичності України, почався «шрифтовий ренесанс».
Відтоді було створено понад 200 унікальних шрифтів для продажу, майже 100 шрифтів на замовлення (коли бізнес платить дизайнеру за унікальний шрифт для своєї компанії) і сотні безкоштовних шрифтів.
В Україні є свої шрифти, їх багато, але люди і досі майже не знають про них!
Окреме здивування викликають українські ютубери. Ми взяли 150 найпопулярніших ютуб-каналів з сайту «Маніфест українського ютубу» дослідили обкладинки та відео, створені після повномасштабного вторгнення і побачили, що кожен третій шрифт на українському ютубі – російський! Виключно українські шрифти обрали для своїх відео лише 5% каналів.
І це молоді патріотичні автори. Контент у стилі «какая разніца» не потрапляє на Маніфест. Але україномовний контент і досі оформлюється російськими шрифтами частіше, ніж українськими! На жаль, молодість і прогресивність не рятує від старих колоніальних звичок.
Згадайте як більшість українців у 2013 році бойкотували товари олігархів з партії регіонів, а потім і всі російські товари.
Треба завжди пам'ятати, що російські автори шрифтів, незалежно від їх політичних уподобань, платять податки в росії – спонсоруючи знищення українців!
Для економічної деколонізації треба навчитися відмовлятися від російських шрифтів.
Якщо ви не знаєте походження шрифту, погугліть його назву, ви знайдете ім’я автора чи студії. Або зазирніть у властивості файлу, якщо шрифт у вас вже є, і погугліть автора. Якщо ви маєте тільки картинку з написом, розпізнайте шрифт за допомогою сервісу What The Font.
Якщо ви робите український продукт, обирайте для нього відповідні шрифти, зроблені в Україні.
На Rentafont є понад 250 українських гарнитур усіх стилів, для будь-яких потреб. І щотижня додаються нові шрифти з України!
2. Культурна шрифтова деколонізація
Росія завжди намагалася назвати українських митців рускімі чи радянськими. Шрифтів це теж стосується. Наприклад, на гугл фонтс є безкоштовний шрифт «Руслан», який описаний як «давньорусскій».
Цей цифровий шрифт зробив російський дизайнер на базі літер, намальованих українським художником Олегом Снарським для альбому зразків українських шрифтів. Звісно, росіянин не згадав український оригінал, який він використав у своєму похідному творі. Це лише один приклад з багатьох.
Google Fonts користується половина всіх користувачів інтернету. Така популярність передбачає коректність опису шрифтів, зокрема згадку авторів першоджерел.
Щоб «рускій мір» не поглинав нашу культуру, я раджу вивчати історію дизайну за сучасними українськими джерелами, без москвоцентризму, і поширювати знання про український дизайн по всьому світу.
Англомовний світ, на жаль, теж знаходиться під впливом москви у питаннях нашої історії. На Заході зазвичай не розбиралися у відтінках радянського союзу, усіх в’язнів тюрми народів називали RUSSIANS!
Цей плакат показує російський погляд на колонізовані народи, як на гурток самодіяльності, який супроводжує начальника. Начальник одягнений по діловому, нормально. Зрозуміло, що світ хоче розмовляти з начальником, а не з танцюристом чи оленеводом.
Для початку культурної деколонізації, дуже корисно буде підвищувати свою надивленість на українські літери, звикати до них.
Слідкуйте за групою «Шрифтові Знадібки» у Facebook та в Instagram. Групу веде українська шрифтова дизайнерка Марчела Можина, яка постійно додає туди роботи українських графіків 20 століття.
Ось так сучасні українські дизайнери використовують ці історичні мотиви у своїх роботах. Як бачите, це не шароварщина і не совок!
Звісно, дивлячись на оригінальну українську кирилицю, зовсім не схожу на російську, наші дизайнери створюють цифрові шрифти з українським характером.
Українські шрифти поступово заповнюють стрічки соцмереж і вулиці міст. Наші дизайнери роблять шрифти на замовлення для державних структур, музеїв, міст і регіонів.
Шрифти для Києва, Луцька, Харкова, Київщини, Маріуполя, Луганська, Славутича
Шрифтова деколонізація починається, але без участі простих користувачів вона не досягне успіху.
Шрифти в українському стилі можна орендувати і купити, а деякі скачати безкоштовно, на Рентафонт.
3. Шрифтова деколонізація на рівні писемності
Як відомо, на початку 18 століття російський цар Петро 1 власноруч відмінив кілька літер кириличної абетки, і трошки домалював, типу під латинку.
Він назвав це «Гражданскій шріфт» і змусив усіх, до кого дотягнувся, в тому числі українців, перейти на свою оновлену абетку.
За 300 років з аматорських малюнків російського царя розвинулася так звана «стандартна кирилиця», вона ж «російська кирилиця». До неї, звісно, і сьогодні є багато претензій, естетичного характеру.
Мало круглих форм, мало виносних елементів (менш ніж 10%), багато прямокутних форм (кожна третя літера) текст виглядає як паркан, особливо російською.
Також є претензії культурно-політичного характеру. Бо окупант відредагував нашу писемність!
Навіть одна літера іноді змінює все…
Деякі люди настільки травмовані російською реформою кирилиці, що пропонують радикальні підходи, від переходу на латинку до переходу на так звану «Абетку Рутенія», про яку навіть зняли фільм!
Заставка фільму «Рутенія. Повернення коду нації»
Прихильники переходу на латинку і переходу на Рутенію часто аргументують свою позицію магічними або міфологічними аргументами.
А більшість наших шрифторобів, в тому числі я, пропонують змінити деякі знаки кирилиці на форми, характерні для українського друкарства 17-20 століть, до яких буде легко звикнути. Це не міфологія, а професійна дискусія, підкріплена готовими шрифтами з українськими варіантами кириличних літер.
Наприклад шрифт Inerta (на картинці), має українські літери у вигляді набору альтернативних гліфів. Інколи наші варіанти літер робляться в основному наборі гліфів, як у шрифті Almaz.
Кожен символ обговорюється в колі шрифтових дизайнерів, і формуються літери, які відрізняють український текст від інших мов і, водночас, легко читаються.
Історична українська літера З та латинська літера Z
Якщо під час війни люди будуть нервувати від літери З, яка їм нагадує ворожий символ Z, професіонали, з одного боку, пояснять відмінність та історичну правомірність української літери, яка завжди була в кирилиці, а з іншого боку, робитимуть обидва варіанти літери, щоб користувач міг обрати форму літери для свого дизайну, яка не викликає травмуючих асоціацій.
Ну а після нашої перемоги рана загоїться, та історична українська З вже не здаватиметься схожою на рашистську Z. І кенселінг ні в чому не винної латинської літери і всього, що на неї схоже, припиниться.
М'яке і професійне реформування кирилиці (а не як російський цар робив) допоможе розвинути нашу візуальну ідентичність без історичних втрат і грандіозних реформ. Подібні зміни кирилиці зробили болгарські шрифтові дизайнери.
Процес зайняв 50 років і тепер болгарська кирилиця сприймається як належне у всьому світі, крім росії, звісно! Хто б сумнівався :)
Щодо переходу на латинку, важко вигадати менш доречний, саме для України, підхід.
Ми не отримали кирилицю від Сталіна, як Казахстан, а мали її впродовж всієї історії Київської Русі, бо це наша писемність, яку не варто віддавати загарбнику. Латинка ускладнить комунікації через непристосованість тих літер до української фонетики, та відірве нас від власної візуальної культури.
Щодо шрифту Рутенія, це дуже красивий декоративний шрифт для заголовків і невеличких написів історичної чи мистецької тематики.
Просто деякі люди вважають цей шрифт «поверненням коду нації», без історичних доказів існування будь-яких кодів націй, до яких можна і потрібно повертатися.
Рутенія – це авторський погляд відомого каліграфа Василя Чебаника на українські літери, а не набір графем, на базі яких вже можна реформувати абетку.
Цифровий шрифт Rutenia, створений Віктором Хариком та Генадієм Заречнюком із літерацій Василя Чебаника, дуже популярний в Україні, до того ж, 100% грошей з продажів шрифту Rutenia передаються українським волонтерам. Тож використовуйте цей шрифт за призначенням, але не поспішайте «переходити» на нього.
Про латинку в українські мові та про шрифт Рутенія і різницю між шрифтами і графемами також є цікаві дописи у блозі Rentafont.
Ефект відмови від російських шрифтів у Rentafont
З початком повномасштабного вторгнення у Rentafont з'явився власний досвід повної відмови від російських шрифтів, раніше це було лише частково.
Рентафонт – це міжнародний маркетплейс. Ми співпрацюємо з авторами з понад 10 країн, в тому числі у нас були шрифти з росії, переважно за старими контрактами 2013-2014 років. Ми отримували прибуток від оренди і продажу шрифтів, в тому числі російських, по всьому світу і вкладали гроші у розвиток українського ринку шрифтів. Вся наша команда працює тут і ми хочемо розвивати свою країну.
До 24 лютого я вважав, що навіть в Україні можна купувати російські шрифти, якщо вони добре вирішують задачу, не мають українського аналога і якщо ці шрифти не працюватимуть у дизайні чогось символічного, національного масштабу, як Верховна Рада, Національна Академія, Олімпійський Комітет, Збройні Сили України, Православна Церква України тощо.
Після 24 лютого ми, звісно, одразу припинили продаж та оренду шрифтів, чиї автори мають економічний зв'язок з росією, відмітили російські шрифти відповідним значком і попередженням, а потім ще й прибрали російську версію сайту.
Так Рентафонт став ще і довідником по російських шрифтах. Окрім попереджувальних значків у нас ще є розділ про авторів, де, серед іншого, вказана країна проживання.
Я думав, що після втрати великої частини колекції шрифтів і великої частини ринку на нас очікує падіння. Але починаючи з лютого ми тільки росли!
Уявіть собі рівень патріотизму українців, які у перервах між волонтерством, роботою, переїздами та евакуаціями знаходили в собі сили і бажання шукати українські шрифти для своїх постів, плакатів і простих дизайнерських замовлень.
Ця миттєва заміна частини користувачів з російських на українських доводить, що українські шрифти мають безпосереднє відношення до захисту України! У війні за нашу незалежність шрифти стали не просто одягом для інформації, а справжнім бронежилетом!
Ось деякі приклади шрифтів, які наші автори розробили вже під час повномасштабної війни.
Шрифт Humus (Андрій Шевченко), шрифт Volja (Марчела Можина), шрифт Opir (Максим Кобузан)
А це український шрифт для майбутньої колонії на Марсі! Я зробив його в далекому 2019 році, а зараз працюю над новими накресленнями для нього.
Шрифт Mars Type символізує мою надію на те, що війна закінчиться, звісно нашою перемогою, і можна буде знову думати про космос, а не про зброю.
Перспективи розвитку українських шрифтів
Розповім один цікавий кейс. У перші місяці війни до мене звернулася агенція Fedoriv, яка розробляла стиль для ініциативи Президента Володимира Зеленського для міжнародної підтримки України під назвою United24. Просили порадити шрифт і правильні ліцензійні умови.
Характер бренду і сама задача передбачала шрифт з кирилицею, схожий на Гельветику. Також було бажання купити український шрифт на українському сайті. Але, на превеликий жаль, сьогодні в Україні немає жодного шрифту, дуже схожого на Гельветику.
До вторгнення у нас було дві великих російських гарнітури, які довгі роки були «замінниками Гельветики» для «пострадянського простору».
Ці шрифти, як і все схоже на гельветику, завжди були популярними в Україні, але ми більше їх не продаємо! А якби продавали, я б ніколи не радив російський шрифт для представлення України у світі. Я запропонував шрифт Nuber Next від британської студії The Northern Block.
Добре, що цей аналог Гельветики не з росії, але було б краще, якби він був з України!
Шрифт Nuber Next у дизайні United24
Гельветика – більше ніж шрифт, більше ніж клас неогротесків. Це основа міжнародного стилю типографії. Гельветика символізує саме поняття глобалізму.
Шрифт Helvetica в логотипах відомих брендів
Такий шрифт якнайкраще підходить для глобальної міжнародної підтримки, він має ідеальну репутацію по всій планеті. Може здаватися, що ці форми давно всім набридли, але, з іншого боку, люди підсвідомо сприймають щось знайоме як безпечне, чому можна довіряти. До того ж, із неоригінальних елементів завжди можна зробити оригінальну композицію.
У світі є абсолютні досягнення, які належать не одному автору чи народу, а всьому людству. Це наука, великі стилі, філософські концепції, космічні місії, інтернет. За такі досягнення на небесах не соромно за людство!
Відбиток ноги людини на Місяці
Гельветика – одна зі світових цінностей. Нею може пишатися не тільки Швейцарія. Хоча завдяки Гельветиці, все людство набуло трошки швейцарських рис.
Саме тому шрифтові дизайнери з США, Європи, і навіть з росії, щороку роблять нові версії на тему Гельветики. І ці оновлені шрифти, як нові виконання класичних симфоній, чи нові моделі класичних костюмів, завжди користуються великим попитом.
Вдосконалювати Гельветику та інших великі шрифти – це така ж вічна справа, як займатися фізикою, біологією чи єгиптологією. Не тому, що ми – українці, і розвиваємо українські цінності, а тому, що ми – люди, і розвиваємо все людство. Це одна з головних перспектив розвитку українських шрифтів.
Якщо українські версії Гельветики купуватимуть у всьому світі, як зараз купують російські версії, наші автори нарешті інтегруються в глобальний ринок шрифтів!
Чим більше ми робимо глобальних продуктів, тим більша частка світового ринку лишається в Україні!
Ось ще пара прикладів шрифтів, які стали світовим надбанням, і які теж треба робити в Україні.
Шрифти типу Bodoni та Futura на обкладинці журналу Vogue
Ці два шрифти – гордість світу, а не тільки Італії та Німеччини.
Шрифт Trajan на афішах голівудських фільмів
І цей епічний шрифт – теж надбання людства, а не тільки Римської Імперії та США.
Українські версії Великих Шрифтів
Деякі наші шрифтороби розуміють важливість глобального ринку і вже встигли частково приділити увагу аналогам великих шрифтів: Gill Sans, Gotham, DIN, Century Gothic, Montserrat, Bodoni
Українські відповідники великих шрифтів можна орендувати для вашого дизайну, підключити до сайтів, або придбати довічну ліцензію. Вони стануть у пригоді тим, хто робить дизайн для іноземних замовників, які часто потребують універсальної глобалістичної естетики.
Якщо вам не вистачає якихось шрифтів, залиште повідомлення на Rentafont або розкажіть про це у фейсбук-спільноті Шрифтороби.
Наші шрифтові дизайнери часто розробляють шрифти на замовлення. Також вони можуть запропонувати щось готове під вашу задачу.
Українські шрифти допомагають волонтерам!
Є простий спосіб допомогти українським волонтерам і водночас збагатити свій шрифтовий арсенал.
Купуйте шрифти від української спільноти Щедрик! Вони з 2017 року випускають шрифти з історичним характером, переважно українським, але й інших народів, стилів та епох.
100% грошей від продажу шрифтів «Щедрика» йдуть на потреби наших захисників.
Звісно інші автори і студії теж заслуговують на увагу. На нашому сайті є понад 40 українських авторів. Купуючи або орендуючи їх шрифти ви також підтримуєте вітчизняних виробників, які допомагають нам досягти шрифтової незалежності.
Виховуйте в собі шрифтовий патріотизм!
Євгене, дякую за розміщення такої цікавої та змістовної статті у цьому блозі! Як тобі шрифт у цьому блозі? https://fixel.macpaw.com/